АГРОКЕБЕТИ В МІЖНАРОДНІЙ АУДИТОРІЇ НА КУРСІ З ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

«Цього року, після вступу на магістратуру ХДАЕУ, мені пощастило стати студенткою курсу з органічного землеробства, який проводить університет міста Кассель (Німеччина). За сприяння та підтримки «Агрокебети» я мала можливість познайомитися з особливостями органічного землеробства в країнах ЄС, а також в Україні та Північній Македонії.

Позаду вже презентації і студентів, і викладачів, тому я хочу поділитися тими цікавими фактами та підходами, які відкрила для себе.

Перше, на що я звернула увагу, — це відкритість і щира зацікавленість професорів у темі органічного землеробства. Це стосувалося не лише агротехнологій, а й рівня обізнаності в політиках і процедурах, державних стандартах та регуляціях сектору, проблемах фермерських господарств по всій країні, а також фінансуванні та можливостях розвитку сектору. Тобто йдеться про певний helicopter view, завдяки якому ми, студенти, за 40 хвилин отримуємо загальне бачення ситуації в країні.

Що ж корисного і цікавого можна було побачити в цих рішеннях європейських країн? Наприклад, в Італії на державному рівні закріплені так звані «Organic Districts» — тобто певне районування з географічної, аграрної та політичної точок зору. Таким чином італійці намагаються вирішити питання розвитку та підвищення добробуту окремих сільських регіонів:

• покращення якості життя сільських мешканців;
• підвищення привабливості сільських територій, формування зв’язків між міськими конгломераціями та селом;
• промоція сільських територій для молоді з метою працевлаштування;
• розвиток взаємин між сільськогосподарськими регіонами Італії та інших країн (обмін досвідом, інвестиції, промоція, розширення ринків збуту).

Протягом усього лекційного курсу я відмічала, що в Україні ми стикаємося з тими самими проблемами у сфері органічного фермерства, що й будь-яка інша європейська країна. Також у нас спільні підходи до продажу органічної продукції. Порівняйте наше «з лану — до столу» і принцип країн ЄС «from the farm to the fork». Принцип абсолютно той самий!

Ось, наприклад, методи продажу органічної продукції французькими фермерами:

• продаж безпосередньо з ферми;
• ринки, базари, ярмарки; існують окремі ринки з виключно органічною продукцією;
• продаж органічної продукції в магазинах, заснованих фермерськими кооперативами (як тут не згадати про «магазин на колесах» фермерів Львівщини — кооператив «Фермерська родина»);
• продаж через ком’юніті, які підтримують агросектор;
• продаж продукції через Facebook-сторінки та групи.

Нічого не нагадує? Мені здається, ми тут дуже схожі!

На завершення варто сказати, що остання доповідь у циклі професорських виступів була присвячена саме Україні та ситуації з органічним землеробством у нашій країні. Пані Оксана Тонха, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП, доктор сільськогосподарських наук, професор, як мені здалося, вразила європейських колег і студентів тим, як наші фермери працюють і досягають результатів під час війни. Після доповідей студенти діляться на групи, і кожна група має своє питання щодо того, що ми прослухали цього дня. Так от, найбільше студентів вразило:

• те, як українські аграрії працюють навіть там, де літають ворожі дрони;
• те, що українські аграрні компанії, СФГ та окремі господарства обробляють «АЖ ТАКІ» площі (ну бо ми — велика країна, і, можливо, не всі про це знали);
• те, що Україна, навіть в умовах війни, залишається одним із лідерів на ринку експорту ягідної продукції, наприклад.

Дякую ЗСУ за те, що ці досягнення на рівні держави зберігаються навіть у таких умовах».