Взагалі мій студентський шлях в агро почався з НУБіП. Я вступила на бакалаврську програму за спеціальністю «міжнародні відносини». Ще з дитинства я була допитливою дівчиною, а коли підросла, то стала ще більш активною. В університеті я брала участь у конференціях, проєктах, олімпіадах, різноманітних заходах. Я постійно відчувала потребу щось робити, чимось займатися. Це було мені до душі, я не задавалася конкретною ціллю, в той момент, працевлаштуватися. Але це принесло свої плоди. На другому курсі мене помітили представники Агрокебет і запросили на співбесіду. Так склалося, що я почала працювати в проєкті, перш ніж розпочати там навчання. Щодня реалізуючи програму, спостерігаючи за її студентами, я бачила яскраву відмінність студентів Агрокебет, від студентів інших аграрних вишів. Вони постійно обговорювали якісь цікаві кейси з навчання чи місць своїх практик. У них було своє камерне ком'юніті, спільні теми для розмов. Відчувалося, що навчання їх не обтяжує, як це зазвичай буває у молоді. Занурившись в агро, я зрозуміла, що мені зовсім не вистачає базових знань аграрного менеджменту, дисципліни з якого якраз і викладають на Агрокебетах. Тому, побачивши живі приклади та оцінивши власні навички та знання, я зрозуміла — воно того варте.